«У рясі та бронежилеті зі Святими Тайнами у кишені біля серця прямую до позиції, де очікують Христа: хлопці попросили про Сповідь і Причастя. Звуки пострілів стають усе ближчими, кулі починають свистіти зовсім поруч. Можливість повернутися
Зона АТО сьогодні ‒ це більше аніж географія, це заповідник людяності, зона автентичності! Передову бачив. На передовій був і буваю. Не лякає. Неприємно, психіка трішки тремтить від тривалого перебування під розривами артилерійських снарядів, але саме
З початком бойових дій на Сході України до київських військових шпиталів почали надходити поранені військовослужбовці, які відстоювали цілісність нашої Батьківщини. Тож, відчуваючи необхідність духовної підтримки поранених, студенти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії (КТДС), які є членами
Із захмареного неба виглянуло тепле сонячне проміння – яскраве і добре, як ранкова усмішка немовляти. Весело защебетали пташки. Весна обіймала світ першим цьогоріч теплим вітерцем, а той завзято ганяв небесними просторами надуті з білих пухнастих
Гарячий, як полум’я із печі, вітер безжалісно бив піском в обличчя. Шкіра відчувала кожну розпечену піщинку. Спрага проймала ціле тіло, висмоктуючи з кожнісінької клітини залишки життєвої снаги. Сонце невблаганно повисло у самому зеніті, пропалюючи наскрізь
Військові капелани – служителі великої святині: душі військовослужбовця. Вони не мають права перетворитись у музейних працівників, але покликані бути свідками того, що відбувається у глибинах духу людини у військовому однострої Засніжена дорога, промерзле повітря. У
Поїзд Івано-Франківськ–Київ. Нас проводжає наша молодь. Ми сіли в купе з братом-монахом. Доїхали до Києва без пасажирів. Дяка Богові! З Києва через півгодини потяг до Слов’янська (о 06. 49). Перейшли через перон. Чекали на нашого
На Личаківському кладовищі Львова учора під вечір було тихо і дуже спокійно: будень; люди заклопотано носилися вулицями міста, вирішуючи якісь важливі справи; поскрипували трамваї; старою бруківкою торохкотіли маршрутки… Я завітав поспілкуватись із хлопцями. Щоразу, коли
8 лютого 2015 р. о. Ігор нам передав в’язані шкарпетки від бабці Марії із Карпат для поранених хлопців. Наша екуменічна спільнота, Олександр, Василина і Марія, вперше вирішили завітати до Психіатричного відділення в військовому шпиталі на
Ти вселився в життя живих, ув’язнений ради нього, сокрушив узи Веліяра*, що зв’язав тебе: ради цього почитаємо твої вериги**. (Канон Утрені свята) Свобода – найцінніший дар людині від Бога. Свобода найбільше розкриває таємницю того, як