Під час святкової літургії, десь о 7:45, залунала команда “воздух”, загула серена і на мить згасло світло: слід якомога швидше бігти до сховища. Було чути, як десь зовсім неподалік ліг цілий розряд Градів. Як з’ясувалося,
Мій Вифлеєм цьогоріч увесь пронизаний дірами, цілісінький його просторочас прошитий наскрізними дірами автоматних і кулеметних черг, уламків мін і гранат, Градів. Куди не глянь – усюди діри: фасади будинків, паркани, огорожі, вікна й дахівки, дерева
Ми не забудемо!.. Крізь віки пронесе у своєму серці український народ вдячну пам’ять про тебе, Брате. Ти приніс себе у жертву всеціло, складаючи власне життя та саму пам’ять про твій подвиг на вівтар правди та