“Я прошу Князя миру, щоб зброя замовкла”, – Папа Франциск під час зустрічі з українською громадою Рима

Хочу розповісти вам один секрет. Перед тим, як іду на нічний відпочинок чи встаю вранці, я зустрічаюся з українцями… Ваш Блаженніший Святослав подарував мені ікону Пресвятої Богородиці в Аргентині. Я її привіз із собою до Рима. Він повернувся до своєї країни з Аргентини, а я мусив приїхати до Рима… Я щоразу молюся перед цією іконою Богородиці вранці та ввечері і закінчую молитву українською мовою.

Цим поділився Святіший Отець Франциск під час зустрічі з українськими мігрантами в греко-католицькому соборі Святої Софії в Римі 28 січня 2018 року, куди прибув на запрошення Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

«Усіх вас сердечно вітаю і щасливий бути сьогодні разом із вами. Дякую вам за гостинність і за одвічну вірність, — вірність Богові та наступнику святого Петра», – сказав Папа Франциск до українців та духовенства, які прибули на зустріч із ним.

Наступник апостола Петра розповів, що входячи до цього святого місця – прокатедрального собору, він з радістю споглядав обличчя українців. «Те, що сьогодні ми зібралися тут у братньому спілкуванні, спонукає нас подякувати також за багатьох тих, кого сьогодні немає поряд із нами, але які стали відображенням люблячого Божого погляду, зверненого на нас», – сказав Святіший Отець і згадав три постаті.

«Перший – кардинал Йосиф Сліпий, 125-ту річницю з дня народження якого завершуєте святкувати. Він хотів і збудував цю сповнену світла базиліку, щоб вона стала яскравим пророчим знаком свободи в ті роки, коли ви не мали доступу до жодних святинь. Але завдяки пережитим і пожертвуваним Господеві стражданням він приклався до спорудження іншого храму, ще величнішого та прекраснішого – будівлі з живого каміння, якою є ви», – вважає духовний лідер всіх християн світу.

Другою постаттю, яку згадав Папа Римський, є єпископ Чміль, що упокоївся 40 років тому і тут похований. «Ця людина зробила для мене багато добра. У моїй пам’яті залишається живим спогад про те, коли ще молодим хлопцем я прислуговував йому під час Божественної Літургії. Від нього я довідався про красу вашої Літургії, з його розповідей дізнався про живе свідчення віри, глибоко вистражданої і загартованої страшними атеїстичними переслідуваннями минулого століття. Я дуже вдячний йому і вашим численним героям віри — тим, хто, як Ісус, впали наче зерно на хресну ниву, принісши плідний урожай. Бо справжня християнська перемога — це знак хреста, наш стяг надії».

Третя постать, яку згадав Римський Архиєрей, – кардинал Любомир Гузар. «Ви, дорогий Блаженніший, несете його постать у своєму серці, і багато інших людей назавжди збережуть у собі його прихильність, доброту, невтомність і молитовну присутність», – сказав Святіший Отець.

Ці свідки минулого, вважає Папа Франциск, були відкритими на Боже майбутнє, тому дають надію в теперішньому. «Мабуть, багато серед вас мали ласку їх знати. Коли переступаєте поріг цього храму, згадуйте, пам’ятайте батьків і матерів у вірі. Бо вони є фундаментом, на якому стоїмо, тими, хто навчив нас Євангелія своїм життям і надалі супроводжують нас і спрямовує в дорозі», – попросив Папа Римський.

Архиєрей відзначив, що Блаженніший Святослав говорив про матерів, бабусь, які передають віру своїм дітям. «І передавайте! Будьте сміливими в цьому. Дякуймо Господеві за тих жінок!» – закликав Папа Франциск.

Папа Франциск скерував вдячну думку до багатьох жінок, які є апостолками милосердної любові та віри, своїм служінням і працею виявляють турботу про літніх людей та потребуючих.

«Розумію, – запевнив Папа Франциск, – що коли ви перебуваєте тут, ваше серце б’ється для вашої країни і пульсує не лише з любов’ю, а й з почуттям тривоги, насамперед через лихо війни і економічні труднощі. Я прийшов сюди, щоб сказати вам, що я з вами — близький до вас серцем, своєю молитвою, я з вами, коли звершую Таїнство Євхаристії. Там я прошу Князя миру, щоб зброя замовкла. Я також Його прошу, щоб ви більше не були змушені йти на такі великі жертви заради того, щоб забезпечити гідне життя для своїх близьких. Я молюся, щоб у серці кожного ніколи не згасала надія, але щоб відновлювалася відвага йти вперед, відвага завжди починати знову».

«Дякую вам від імені всієї Церкви і всім вам та людям, яких ви несете у своїх серцях, уділяю своє благословення. І прошу вас, будь ласка, моліться за мене», – насамкінець сказав наслідник апостола Петра.

За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ