Волонтери з Хресною дорогою відвідали засуджених жінок у Збаразькій ВК №63

Молитва перешкод не має –

Здолає труднощі і переможе всяке зло,

Молитва спільна до неба злітає,

І вислуховує таку молитву Бог…

30 березня 2014 року волонтери з церкви Христового Воскресіння у м. Збараж разом з отцем Омеляном Колодчаком відвідали засуджених жінок, що відбувають покарання у Збаразькій ВК №63. Цього разу – з Хресною дорогою. У теперішній, нелегкий для України час, свята Церква закликає всіх до спільної молитви за Україну, бо тільки через молитву можна випросити у Бога ласки миру для України, зберегти її цілісність, подолати важкі випробування, які випали на долю нашої країни. До молитовної варти долучилися жінки, що перебувають у Збаразькій виправній колонії.

«Великодній піст, – наголосив отець Омелян, – це час покаяння, час роздумів над своїм життям, час посиленої молитви і перепрошення Господа за свої провини. Моління Хресної дороги є багатолітньою традицією у пенітенціарних установах. Проходячи разом з Христом стація за стацією, переживаючи спільно розважання над Страстями Господніми, ми допомагаємо Ісусові нести хрест, співстраждаємо разом з Ним. Кожній з засуджених жінок прийшлося пережити важке випробування, кожна з них несе свій тягар свого хреста. Ми прийшли, щоб спільно розділити ваші переживання, допомогти вам перенести ваші життєві тягарі, спільно з вами помолитися, щоб ви відчули, що церква завжди з вами, що Господь нікого не залишає наодинці зі своїми труднощами».

Слухаючи під музичний супровід розважання десятої стації: «Коли подумаю учителю, як з тебе здирають одіж, то пригадую собі і свою душевну наготу самотності, що може бути через зраду приятеля, якесь непорозуміння, несправедливість, або через те, що розвіялись мої сподівання», потекли сльози з очей молодої дівчини. Напевно в житті їй також довелося через це перейти і вона потребувала Божої підтримки, і важко переживала ці розважання. Засуджені жінки дуже уважно вслухалися в слова кожної стації, співали спільно з волонтерами. Після завершення Хресної дороги отець Омелян зачитав Акт посвяти України під Покров Пресвятої Богородиці, цим самим віддаючи засуджених під опіку Божій Матері. Підходячи до ікони Зарваницької Божої Матері, жінки зі сльозами на очах просили у Пречистої опіки і заступництва, приступаючи після цього до миропомазання. Наостанок отець Омелян попросив засуджених, щоб як церква молиться за всіх ув’язнених на кожному Богослужінні, так і вони молилися за кращу долю України, за мир і спокій у державі. Молитва не має ніяких бар’єрів і перешкод…

Людмила Василівна Леськів, заступник начальника установи № 63 із соціально-виховної та психологічної роботи, подякувала волонтерам за спільно проведену Хресну дорогу і сказала, що такі спільні духовні зустрічі допомагають засудженим жінкам легше переносити їх душевні переживання, наближують їх через молитву до Бога, заохочують їх не зневірюватись у житті, а з Господньою підтримкою легше пройти всі випробування.

Надія Тхір