Військовий капелан о. Андрій Зелінський, ТІ, зустрівся зі студентами Могилянки

12 грудня в рамках циклу «Могилянські історії» відбулася зустріч зі священиком Української греко-католицької церкви, капеланом 36-ої окремої бригади Морської піхоти о. Андрієм Зелінським.

Він закінчив Києво-Могилянську академію за спеціальністю «політологія», вивчав філософію в США та богослов’я в Італії. Минулого року військовий капелан о. Андрій Зелінський вже виступав у Могилянці з лекцією циклу «Духовні цінності людини», якою в НаУКМА традиційно розпочинається навчальний рік. Тоді зала Культурно-мистецького центру була заповнена вщерть, а бажаючі особисто задати питання Андрію утворили величезну чергу…

Він вміє надихати і підбирати слова, які глибоко закарбовуються в серці і спонукають до дії. Він розуміє, як у простих словах розповісти про найважливіші у житті речі. Він говорить без пафосу, просто і відверто. І його слухають, затамувавши подих. Під час зустрічі Андрій Зелінський розповідав про свою роботу священика і військового капелана, свій особистий досвід, але найбільше – про Людину та про Цінності.

Один із проектів, у якому зараз задіяний отець Андрій – Проект військового лідерства. Це система виховання війська на основі воїнського етосу. Що таке воїнський етос? За словами Андрій Зелінського – це цінність, яка стає традицією, яка формує, і яка вимагає. У пошуках джерел для формування воєнного етосу для наших бійців отець Андрій звертається і до прикладів з української історії, досвіду інших народів.

На днях він побував у Греції. Звідти привіз два сувеніри – з тих, які не продаються в магазинах для туристів: жолудь з місця, на якому 2500 років тому полягло триста спартанців, захищаючи свою батьківщину, вони стали для всіх часів і народів символом самопожертви і військового братства; а також камінь з однієї з вулиць стародавньої Спарти. Ці дві прості речі набули глибокого змісту в інтерпретації отця Андрія: жолудь – це символ незламного духу, камінь – стійка і непохитна основа. Мужність і відданість грецьких воїнів, їхні цінності можуть стати й частиною нашого українського воїнського етосу.

Лекцію військового капелана можна розбирати на цитати.

«Ми живемо у час, коли бракує часу, аби створити-таки майбутнє», – говорить отець Андрій. І наголошує на тому, що часу завжди обмаль, його не стане більше, тому треба робити зараз найважливіше з того, робити необхідно.

«Ми маємо вміти мислити, відчувати і діяти багатовекторно, – закликає військовий капелан, і говорить про те, що маємо бути людьми руху. – Життя минає, і спостерігати за тим, як воно минає – це негарно. Потрібно стрибнути в цей рух, знати, куди ти хочеш рухатися, щоб цим рухом рухати також».

Андрій Зелінський радить завжди вимагати від себе більшого, знаходити ресурс рухатись далі у смаку перемоги – передусім, перемоги над собою.

Студенти, присутні в аудиторії, активно задавали питання і отримували змістовні і натхненні відповіді.

 Ініціювали зустріч студенти Могилянки Богдан Паскар і Валерія Наседкіна, які побували на одній із лекцій Андрія Зелінського і, незалежно один від одного, загорілися ідеєю організувати ще одну зустріч із військовим капеланом в Могилянці.

«Ідея виникла на відкритті Київського осередку Української Академії Лідерства 2017 року. Під час промови Андрія Зелінського я подумав, що було б круто, якби такі виступи могли послухати не тільки студенти УАЛу, але й студенти Могилянки», – розповів Богдан Паскар. Студенти сконтактували з Андрієм Зелінським, і лише через три місяці знайшлася дата, зручна і для ініціаторів, і для отця Андрія. Так зустріч нарешті відбулася.

Нині, в часи аж занадто о матеріально-раціоналістичні, так легко часом забути про Людину, її призначення і ціль. Такі ціннісні лекції, як зустріч з Андрієм Зелінським, нагадують про справді важливе, надихають і дають енергію працювати і творити добро для людей навколо, для країни і для світу.

www.ukma.edu.ua