Військовослужбовці взяли участь у міжнародному паломництві до Вишгорода

28 – 29 травня 2011 року відбулося міжнародне паломництво до Вишгорода.

Копія ікони Богородицї (тепер часто вживається, як Володимирівська) знаходиться в княжому місті Вишгород у греко-католицькому соборі Вишгородської Богородиці, де парохом є о. Сергій Прудко, а сотрудником о. Дам’ян Габорій.

Святиню відвідали прочани з Києва (парафіяни патріаршого собору, Аскольдової могили, храму святого Василія Великого), Чернігова, Житомира, Вінниці, гості з Австралії, Аргентини. З Ірпеня виїхало приблизно 15 молодих осіб на велосипедах. Були присутні представники спільнот: «Обнова», «Рух Назаретських родин» і та ін. Загальна кількість прочан складала близько 250 чоловік.

Ідучи дорогою, семінаристи з Княжич супроводжували вірних прекрасним духовним співом, священнослужителі сповідали, вели духовні бесіди з паломниками і навіть жартували. У приготуванні вечері та розміщенні палаток постарались військовослужбовці внутрішніх військ «Барс». Молитовна програма була дуже насичена. Деякі люди в перше в своєму житті приступили до таїнства сповіді.

У неділю всі з нетерпінням очікували на пастирське повчання Блаженнішого Святослава (Шевчука). Блаженніший звернувся до вірних: «Вітаю всіх прочан і українську дорогу молодь, яка в тій молодіжній прощі направду розважає над своєю життєвою дорогою. Так як прочанин, який іде протягом багатьох днів, прямуючи через різні перешкоди, так само кожна людина протягом свого життя мандрує до небесної батьківщини». Блаженніший дякував всім, хто здійснив цей духовний подвиг і молився цілу ніч: «Чували у цьому храмі, щоб сьогодні сповнитися цією небесною радістю».

Особливо мелодійно співав хор під керівництвом молодого диригента п. Романа Меліша. Після Святої Літургії хор дав концерт, що складався з музичних творів визначних українських класиків.

Слово «проща» походить від «прощення». «Іду на прощу щоб примиритись з Богом і ближніми». Давайте подивимось, чому і що шукає молода людина проводячи на вихідних свій вільний час ідучи до чудотворного місця.

Тетяна Шпайхер, головний редактор журналу «Собор», член спільноти «Обнова» поділилася своїми враженнями з автором статті:

– Ця проща до Вишгорода в мене вже другий раз і вона для мене є дуже важлива. Це перший паломницький центр на східній Україні, і брати участь у його становленні для мене є дуже вагомим. Кожний шлях кожного року, щось додає. Він стає намоленим. Участь кожної людини є дуже важливим. Також важливо що на прощі брало якомога більше людей. Тут ідуть всі мої друзі, всі кого я знаю в Києві, «всі» священики. Я не уявляю, як цілий рік жити і пропустити в цьому році прощу до Вишгорода. Маю бажання розставити речі на свої місця там де вони колись колихнулися. Побути в тиші. Відчути себе членом спільноти тут перед Богом, Богородицею. Переглянути яке місце моє в цій спільноті. Я рухаюсь певним шляхом в житті і він мені виглядає правильним, але це такий момент… спитати Богородицю чи добре я йду, і куди мені іти далі? Це момент ще раз переосмислити і впевнитись, що Він є добрий.

Дякуємо всім учасникам паломництва і організаторам.

Бр. Теоктист Міщук, ЧСВВ,

військовий капелан Київської архиєпархії

http://osbm-kyiv.com.ua/archives/1691