В Центрі волонтерської співпраці Пенітенціарного душпастирства відбулася робоча зустріч
“11 вересня пройшло вже 3 місяці від прийняття закону про тюремне капеланство. Цей термін був передбачений законом для впорядкування і приведення у відповідність із законом усіх інструкцій, положень й інших підзаконних актів. Тюремне капеланство стає містком поміж суспільством на свободі і громадянами, які потрапили за колючий дріт. Роль пенітенціарного волонтерства стає як ніколи великою, щоб зробити те, що не під силу одному лише капелану. Священик у тюрмі – це автентичний свідок Церкви за ґратами. Але самотній священик не здатен зробити те, до чого покликані волонтери. Бути посланцями суспільства для в’язнів у місцях несвободи. І бути посланцями перебуваючих у неволі до суспільства. Окрім того увесь гуманітарний аспект тюремного служіння та привернення більшої уваги до людей, постраждалих від дій злочинців – також завдання волонтеріату” – підсумував завдання цієї зустрічі Павло Загороднов, референт Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України, відповідальний за формування волонтеріату.