У Львові провели в останню путь трьох медиків Національної гвардії
У Львові поховали трьох медиків-добровольців Національної гвардії: капітана медичної служби Тараса Кончевича, та солдатів резерву – Василя Задорожного та Дмитра Лагунова. Тіла загиблих героїв привезли на Львівщину напередодні. Поблизу Львова українці зустріли тіла загиблих гвардійців навколішки із лампадками в руках. Медики входили до медичної роти Нацгвардії імені Пирогова.
Тисячі Львів’ян попрощались з ними у Гарнізонному храмі Петра і Павла. По завершенні похоронного богослужіння в якому взяли участь настоятель храму отець Степан Сус, військові капелани та священники тих парафій де мешкали герої. У супроводі почесної варти Західного територіального об’єднання Національної гвардії України траурна процесія вирушила пішою ходою до Личаківського кладовища.
Людей було настільки багато, що колонна розтягнулась на декілька кілометрів. Вздовж шляху слідування по обидва боки дороги стояли небайдужі жителі міста, які віддавали останню шану полеглим за Україну. Побачивши процесію перехожі не могли стримувати сліз.
9-го лютого медики роти імені Пирогова спішили назустріч медичному екіпажу, з яким пропав зв’язок. Солдати резерву Василь Задорожний і Дмитро Лагунов їхали в медичному автомобілі, Тарас Кончевич — у БТРі та потрапили у засідку. Під час того злощасного бою хлопці вивозили важкопоранених, але на них напали сепаратисти. Незважаючи на медичні знаки розрізнення нанесені на техніці військових медиків цинічно вбили. Бойові побратими кілька разів намагались витягнути з під обстрілу їхні тіла. І лише 21 лютого вдалось здійснити обмін.
“Такого ще в житі не було” ,- говорить командир медроти підполковник Ігор Ільків. “ Я був не один раз на війні, але такого щоб стріляти по лікарях, розстрілювати санітарні машини такого ще світ не бачив ні в Афганістані, ні в Іраку, ні в Югославії. Ми воюємо фактично зі звірами. Інакше їх не назвеш.”,- додав він.
«Сьогодні особливий день – ховаємо героїв, які рятували героїв, – наголосив міський голова Львова Андрій Садовий. – Завдяки їм, дуже багато людей сьогодні живуть. Це дуже велика втрата – для рідних, близьких, друзів, міста».
Василю Задорожному було 49 років. У нього троє рідних та дев’ятеро прийомних дітей. Тарас Кончевич в мирний час був лікарем, в нього залишилось двоє дітей — хлопчик і дівчинка. Дмитро Лагунов тільки нещодавно прийшов до медичної роти. До свого 39 дня народження не дожив лише місяць.
Троє медиків врятували на фронті не одне життя, постійно евакуйовували поранених із поля бою. Вони часто ризикували своїм життям заради спасіння інших.
Героїв поховали на Личаківському кладовищі у Львові на полі почесних поховань № 76. Пам’ять про них вічно житиме в наших серцях.
Підполковник Вадим Голуб, фото автора