Проблема довічно засуджених знову опиняється у фокусі уваги робочої групи з реформування пентенціарної системи

Голова Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України протоієрей Костянтин Пантелей у складі групи взяв участь у відвідуванні неповнолітніх, жінок та довічно засуджених. В установі в секторі максимального рівня безпеки утримуються 365 в’язнів, що отримали вирок вищу міру покарання – довічне ув’язнення. Проблема довічно засуджених вже вкотре опиняється у фокусі уваги робочої групи з реформування пентенціарної системи.

Перспектива помилування засуджених на довічно, а також можливість оскаржувати неправосудні вироки й добиватися перегляду справ у випадках порушень у кримінальних процесах, зафіксованих правозахисниками та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини є викликом для законодавців.

Число довічників зростає. З цим зростає й потреба адекватного ставлення до громадян, які відбувають таке покарання, вдосконалення соціально-психологічної праці, душпастирства тощо. В інтерв’ю журналістам о. Костянтин зупинився на потребі забезпечення пенітенціарних установ, де утримуються довічники, достатньою кількістю соціальних приміщень для конфіденційної зустрічі із священиками, а також у потребах соціально-психологічної праці. Очевидно поруч необхідно виконати норми безпеки. Пенітенціарна реформа мусить враховувати ці потреби.

Довічники – найважча категорія в’язнів. Святіший папа Франциск на зустрічі з делегатами Міжнародної асоціації кримінального права висловив думку, що довічне ув’язнення є “прихованою стратою”. Остаточно кожен засуджений на довічно мусить мати шанс на повернення до суспільства в результаті застосування помилування.