“Нам є куди повертатися!”. Презентація книги військового капелана о. Андрія Зелінського у Києві

У четвер, 22 вересня, в Києві відбулася презентація книги військового капелана, о. Андрія Зелінського,Т.І. «На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Це книга роздумів про самотність і про любов, про війну та справжню перемогу, про вигнання та про шлях повернення.

Запис презентації з Книгарні Є слухайте сьогодні, 23 вересня, о 19.10 на Воскресіння. Живе радіо.

Модерує презентацію Галина Бабій.

 «Ці короткі роздуми, – говорить автор, – це спроба пригадати кожному, звідки ми родом, допомогти не завмерти у смертельному безрусі, не зупинитися від болю зневіри та безнадії. Адже ми у цьому світі не даремно, не просто так. Ми не безхатченки на вулицях історії. Господь покликав нас до життя. Наші імена виписані на Його долонях. Ми родом із Його любові: там наша Батьківщина, там на нас завжди чекають».

Назва книжки – «На ріках вавилонських» – є дуже символічною, бо це перша стрічка одного з найвідоміших псалмів, 137-го, який є піснею єврейських вигнанців, котрі перебувають у вавилонському полоні.

knyzhka-small

Відгук про книгу отця Василя Рудейка:

Відкрив для себе нового українського письменника о.Андрія Зелінського. Його книга “На ріках вавилонських” – найкраще, що мені довелось прочитати за останній час.

Глибоко пережиті долі прекрасною мистецькою прозою виливаються у надію для тих, кому ніби й немає куди повертатись. У долях героїв глибинне свідчення, своєрідне євангеліє сучасного українського народу. З іншого боку, там і майбутнє прописане у пророчому видінні надії, знання того, що є вихід, є для чого/Кого жити, що кожне страждання має сенс не лише для минулого і сучасного, але і для майбутнього.

Біль, самотність, зрада, безнадія авторів перетворюються євангелієм Христа, життям з Божою волею, зустріччю з Богом живим, Тим, який перетворює пустелю у рай, Тим, який у темряві – Світло, Тим, який у тихому подиху вітру – сила, яка розтоплює гори.

Книгу о.Андрія можна розібрати на цитати, кожна з яких приречена стати крилатим виразом, але радше її читати цілою. В контексті людських доль ці крилаті вислови набувають своєї особливої конкретності, не переносяться у минулі “золоті часи”, а вказують на їх цілющу реальність саме тут і тепер, в контекстах доль вони перетворюються на літургійне “днесь”, в якому Бог животворить зранені душі людей і спасає світ, як благий і чоловіколюбець.

За матеріалами svichado.com, facebook