Міжнародний день підтримки жертв злочинів та зловживання владою став темою зустрічі в колонії неповнолітніх

Щороку 22 лютого відзначається Міжнародний день підтримки жертв злочинів та зловживання владою. У в’язничному капеланстві у праці із засудженими темі надолуження за злочини та потреби вибачення приділяється особливу пастирську увагу. В суботу 23 лютого 2013 троє волонтерів: Юрко Йосифович, Валентина Чорна та Ольга Максименко, з отцями Костянтином Пантелеєм та Романом Пушкою відвідали хлопців, що знаходяться у Прилуцькій виправній колонії.
На зустрічі були присутні майже 60 вихованців 2-го і 3-го відділення, що прийшли з власного бажання. Слухали уважно, із живим відгуком. Більшість хлопців визнали, що не раз переносили кривду, але й самі стали причиною непорозумінь, кривди і, нажаль, чиїхось страждань. Більшість також висловило гаряче бажання досягнути повного примирення з потерпілою стороною. Про готовність допомагати у такому спілкуванні з іншою стороною заявили капелани і волонтери пенітенціарного душпастирства УГКЦ.
Для бесіди було обрано нелегку тему для обговорення – примирення, каяття, усвідомлення кривди та наслідків злочину. «Це було схоже на ходіння по лезу, – поділилася Ольга Максименко, – як сказати про гостре та наболіле, щоб не викликати супротиву, закриття, захисту, байдужості, щоб не принизити, не прибільшити почуття вини. Важливо було передати хлопцям свій досвід Добра, Любові, Божого Світла. Як важливо було свідчити про Бога там, де його Світла дуже потребують. Як важливо було сказати про це дітям, у яких все життя ще попереду…»
Після закінчення тематичної зустрічі, вихованці ще довго спілкувалися з гостями та запросили подивитися на умови їх побуту. Ось враження волонтерки Ольги Максименко: «Хлопці вчаться робити ремонти, самі відремонтували собі кімнату відпочинку, на зароблені кошти спільно купили плазмовий екран – у вільний час слухають музику та дивляться фільми. Таким чином, це не просто відбуття покарання, але можливість розвитку, набуття професії, набуття позитивного досвіду дорослого життя: заробітку, витрачання коштів. У мене навіть виникали такі окремі думки, що можливо на волі ці діти проводили б час менш продуктивно… Це висновок спірний, але, однозначно, що хлопцям дається шанс розвиватися, набувати конструктивного життєвого досвіду, який допоможе в подальшому побудувати достойне гарне життя. Хотілося б всім працівникам побажати натхнення, терпеливості та віри у важливість, необхідність та ефективність їх праці. А звичайним людям – віруючим, людям доброї волі – шукати можливості долучитися до такого чи схожих служінь. Хочеться сказати: «Люди! Послужити потребуючому, вчинити щось добре – це радість, задоволення, благословення, благодать! Винагорода однозначно є більшою, ніж те, що ми затрачаємо. Спішімо творити добре!».
Поступово в Україні все більше усвідомлюють необхідність впровадження відновного правосуддя, результатом якого являється надолуження за злочин, порозуміння та вибачення за скоєне, що в багатьох процесах дозволяє винуватцеві уникнути тюремної ізоляції.