“Мати морського піхотинця – також морський піхотинець”, – військовий капелан

З ДНЕМ МАТЕРІ!!!
Коли фронтова тиша теплим травневим вітром розвіє над українським степом відгомін пострілів і свисту куль, а ніч зорями запалить над головами весняне небо, в окопних сутінках чийсь мужній голос знову спокійно прошепоче: ” Ало, мам…”

І спокій стане спокійнішим: у серці воїна і в українському степу. І відважний воїн знайде в собі ще більше відваги заглянути за фасад прожитих днів. Крізь кількахвилинну шпарину в розпорядку чергового бойового дня він спритними кроками пам’яті подріботить у розлогі ворота власного дитинства. Туди, де з усмішкою на устах все ще стоїть його Мати – та, що чекає; та, що чекала; та, яка завжди є. 

Стежина втікатиме вздовж вигорілих посадок і глибоких вирв від мін і артилерійських снарядів у щасливу даль, крізь набутий досвід, крізь радощі та смутки, тривоги та надії, в ті обійми, де він – справжній, люблений. І цілий світ стане кращим. На якусь мить, на короткий спогад…

Серце воїна гартується під серцем матері. Мати морського піхотинця – також морський піхотинець. По- своєму, але по-справжньому! У нас один обрій, один напрямок, одна мрія. За нашу мрію, за наше життя, за Вашу любов, доземний уклін Вам сьогодні та щире спасибі,
ДОРОГІ НАШІ МАТЕРІ!!!

13.05.2018

 

отець Андрій Зелінський, ТІ
капелан 36 Окремої бригади морської піхоти України

фото Александра Бессмертная