#Листивійни. Лист дружини полеглого Героя Бузовської Любові

У рамках проекту “Листи війни” Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ продовжує друк листів матерів, дружин та родичів полеглих Героїв до своїх найдорожчих, яких втратили на війні.

Бузовська Любов Володимирівна, 1983 р.н., Чернігівська область, Бахмач, дружина загиблого старшого сержанта Бузовського Володимира Олександровича, 72 окрема механізована бригада.

“Ніжний, рідний мій Володя!

Повільно, день за днем спливає час. На зміну дня приходить вечір, на зміну ночі – ранок. Але то все без Тебе. Мабуть, зо два десятки разів я намагалась написати листа туди, де зараз Ти…  проте щоразу думки плуталися, і знов я кидала цю ідею. Та все ж біль втрати вже не вміщається всередині…

Сьогодні день Державного Прапора, свято, яке для Тебе було завжди особливим, адже Твоя душа належала Україні. Ще зовсiм недавно ми радiли, сміялися разом…вiтали… А тепер чорною хвилею накриває смуток, бiль крає серце. Твоi мрiї i нашi сподiвання вiйна перекреслила в одну мить.

Поряд зі мною завжди телефон, тому що я до сих пір чекаю на Твоє «Привіт! Як ви там?»… Як тяжко знати, що Ти вже нiколи не йтимеш з посмiшкою назустрiч, нiколи не увiйдеш до рідного дому… не пригорнеш…

Знаєш, любий, час розставив все на свої місця – змінилось наше з Малим життя, поряд залишилися тільки найвідданіші, ті, які бережуть пам’ять про Тебе у своїх серцях і вчинках. Вони не знають, як бути, як себе поводити, та долаючи всі перешкоди, тримають нас в полі зору, говорять про звичайні буденні речі:  погоду, політику, дітей, роботу, аби тільки якось розрадити і допомогти забути той пекучий біль, який постійно кровоточить.

Як тяжко бачити сльози в оченятах нашого сина, якi вiн (як справжнiй чоловiк!) щосили намагається стримати… За ці роки Кирил дуже змінився, і його погляди схожі на роздуми дорослого чоловіка. Він пишається тим, що його батько захистив Незалежність рідної країни, хоча і ціною власного життя.

Я зроблю все можливе , щоб пам’ять про Тебе ніколи не згасала, щоб наш син виріс гідним звання Син Героя!

Ми любимо тебе. Ми пам’ятаємо все.

Ти назавжди  в моєму серці i думках.

Твоя дружина”

Інформаційна довідка: Бузовський Володимир Олександрович, 27.01.1992 р.н., народився в с. Локня, Кролевецького району, Сумської області. Загинув 23 вересня 2018 року в смт Луганське, Бахмутського району, Донецької області.

Більше про Героя: https://memorybook.org.ua/2/buzovskyvol.htm

#Листивійни