Католицькі капелани Латвії відвідали Київський слідчий ізолятор

5 жовтня 2016 року Київський слідчий ізолятор відвідали католицькі капелани з Латвії Айнарс Ванакс і Гайтіс Дубультс для обміну досвідом душпастирського служіння і взаємодії з пенітенціарними психологами.

Під час відвідування установи капелани ознайомилися з побутовими умовами тримання ув’язнених та із простором, відведеним для душпастирської і соціально-психологічної праці. Вони побачили каплиці Св. Миколая і Праведного Іова, кімнати для праці психологів, житлові приміщення для засуджених, увійшли до декількох камер для слідчозаарештованих.

Відбулася зустріч штату соціальних працівників і психологів за участі в.о. заступника начальника із соціально-виховної та психологічної роботи підполковника вн.сл. Олександра Матвієнка та в.о. першого заступника начальника Київського слідчого ізолятора підполковника вн.сл. Олександра Савченка, о. Костянтина Пантелея, представника Української Греко-Католицької Церкви,  з латвійськими капеланами на тему ”Умови й методи дишпастирської і психологічної праці з різними категоріями в’язнів. Співпраця душпастирів і психологів для попередження самогубств у пенітенціарних установах”.

Висновком зустрічі стало усвідомлення, що у сучасній пенітенціарній системі є необхідність як групової, так й індивідуальної праці з ув’язненими, що потребує створення спеціалізованих приміщень в середині пенітенціарних установ для праці капеланів, психологів, соціальних працівників. При тому, що кожен з них виконує притаманну тільки їх професії працю, є щось дуже спільне для усіх них – це зосередження на цінності життя людини й об’єднані зусилля, потрібні для якнайповнішої інтеграції ув’язненого. Говорили про необхідність програм, спрямованих на досягнення психоемоційної рівноваги та подолання стресу, зменшення агресії у самих пенітенціаріїв.

Для профілактики професійної деформації й вигорання, притаманних пенітенціарній службі, душпастирський супровід персоналу дає можливість шляхетного відновлення працівників кримінально-виконавчої сфери і, як наслідок, їх більш витривалого й корисного служіння. Багато залежить від участі духовенства усіх конфесій у професійній формації персоналу пенітенціарної системи. Необхідно передбачити в структурі робочого часу працівників, які безпосередньо контактують з в’язнями, заходи морального, санаторно-медичного, фізичного та духовного відновлення, які вириватимуть його з обставин, що поступово деформують та витирають професійні риси, головними серед яких є переможна людяність та розуміння конечної цілі служіння – суспільного миру. Працівник має бути поза деструктивним впливом в’язничного середовища, як мінімум, третину робочого часу, що віддається на відновлювальні заходи та інші види зайнятості.

Праця пенітенціарія – один з найбільш складних, суспільно-значущих видів людської діяльності, що позначається духовно-інтелектуальною, фізичною, морально-психологічною й соціально-педагогічною складовими. Збереження здоров’я працівників, плекання професійної етики, постійна суспільна комунікація, залучення найбільш плідних і життєздатних сил громадянського суспільства у різноманітних програмах – головні пріоритети пенітенціарної реформи, що сприятиме гуманізації умов утримання і повернення в соціум самих ув’язнених.

Пенітенціарне душпастирство УГКЦ