Капеланське служіння для бійців ВМС України

Душа моряка — це своєрідний корабель зі своїм простором, настроєм, емоціями та почуттями. Екіпажі кораблів зазвичай змішані — на борту служать представники різних релігій. Тому дуже важливо, щоб віра команду не розділяла, а навпаки — об’єднувала.

За словами капелана Української Греко-Католицької Церкви отця Олександра Смеречинського, священик не має права ділити моряків на «своїх» і «чужих». Сам характер морського релігійного служіння передбачає відкритість і взаємодію з іншими конфесіями.

Три роки тому о. Олександр став капеланом Євромайдану в Одесі. Жодне зібрання на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку не починалося без молитви і пастирського слова.

Після окупації Криму Росією та передислокації головної бази Військово-Морських сил України до Одеси, роботи в о. Олександра Смеречинського побільшало. Сьогодні його підопічними став увесь особовий склад національного флоту, військовослужбовці якого не тільки ходять у морські походи, а й виконують бойові завдання в зоні АТО. І це, певна річ, висуває нові вимоги й до капелана.

Отець Олександр повсякчас присутній на заходах, пов’язаних з ротаціями військовослужбовців, що беруть участь в антитерористичній операції: проводить молебень, звертається з напутнім словом, окроплює святою водою, благословляє. Без капелана не відбувається і жоден вихід кораблів українського флоту на навчання або в далекий похід.

Ще одна велика сфера діяльності священика — організація та проведення безкоштовних літніх таборів для дітей військовослужбовців ВМС, щорічних паломництв до Зарваниці, різноманітних свят.

— За доброю традицією, жоден важливий захід не відбувається без запрошення нашого морського капелана, — каже начальник Військово-Морського ліцею капітан І рангу Віктор Шмигановський. — Отець Олександр завжди у нас бажаний гість, який турбується про майбутніх моряків, допомагає їм у вирішенні різних проблем.

Що стосується виховних процесів у морських частинах, то отець Олександр бере в них безпосередню участь, відвідуючи підрозділи кілька разів на тиждень. Зараз особливо інтенсивно проводиться духовна робота з підрозділами морських піхотинців, зокрема з Одеським окремим батальйоном морської піхоти, бійці якого перебувають у зоні проведення АТО.

Із 2014 року капелан Олександр Смеречинський на передових позиціях — як свій. Адже священик — іноді єдина людина, яка може морально підтримати солдата чи офіцера, котрим не з розповідей відомо, що таке війна. Він же як духовний наставник багато знає про їхні проблеми, страхи та розчарування.

— У гарячих точках священики вкрай необхідні. Адже в окопах атеїстів не існує, — розповідає військовослужбовець Микола С. — Коли я був на Сході, отець Олександр дуже підтримав та допоміг своїми настановами. Молитви врятували мене від смерті.

— Коли довкола тебе стріляють, коли на твоїх очах гинуть товариші, коли тобі самому доводиться вбивати, навіть досвідченим бійцям важко не втратити самоконтроль і силу духу. Тому в такому стані підтримка капелана має особливо важливе значення, — каже боєць Максим К.

Саме у спілкуванні зі священиком Олександром хлопці мають нагоду поговорити про наболіле, про сумніви та переживання, порадитися з проблемних питань. І духовний наставник може їх розрадити, підтримати, переконати, що вони чинять правильно, що все буде добре. Така підтримка воїнам вкрай необхідна.

Довідка.

16998981_1805559486376218_2102464010394268197_nОтець Олександр Смеречинський — священик Української Греко-Католицької Церкви, Одеський екзархат.Відповідальний за морське капеланство в УГКЦ.

Народився на Івано-Франківщині. З дитинства мріяв присвятити себе служінню Богу і людям. Здобув теологічну освіту.

Після призначення в Одесу отримав особливе завдання — організувати душпастирську опіку українським морякам.

Оксана Карпенко