"Головне завдання капелана – розвиток духовних потреб у військовослужбовця", – інтерв'ю о. Любомира Яворського радіо "Воскресінню"

8 вересня 2011 року о. Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту Патріаршої Курії УКГЦ у справах душпастирства силових структур України, дав інтерв’ю для Радіо Воскресіння.

о. Любомир окреслив діяльність нещодавно створеного Департаменту, відзначивши головні завдання структури та кожного військового капелана зокрема.

Першою темою для розмови став сучасний стан запровадження в Україні інституту військового капеланства, що є однією з головних цілей, над якою працює Департамент, з боку Церкви, а також Рада у справах душпастирської опіки військовослужбовців при Міністерстві оборони України.

Отець відзначив проблеми, що стоять на шляху запровадження інституту: «Одною з них є те, що досить великий проміжок часу Україна була під режимом радянського тоталітаризму – часу, коли проповідалася зовсім інша ідея, без Бога, і це дуже сильно відображається у військовому середовищі. Але сьогоднішнє покликання Церкви відображається в її праці з військовослужбовцями, які відчувають потребу в такій опіці», – зазначив о. Любомир.

Головним завданням капелана отець вважає розвиток духовних потреб у військовослужбовця, а пізніше – його (військовослужбовця) душпастирську опіку.

Перевагою в створенні інституту військового капеланства о. Любомир називає унормування державно-церковних відносин, які рівномірно покладатимуться як на державу, так і на церкву, що полегшить їх обопільну співпрацю та дасть змогу виховувати військовослужбовця в патріотичному та морально-етичному дусі.

Щодо перспектив інтеграції українського капеланства у світові здобутки в цьому напрямку о. Любомир розповідає: «Ми в Україні вже випрацювали свою модель капеланства. Ми практично займаємося з військовослужбовцями у військових частинах, навчальних закладах, миротворчих операціях. Тобто ми здійснюємо всю ту душпастирську роботу, яку чинить військовий капелан в західній країні світу».

Згадуючи про інші церкви та релігійні організації, що існують на території України та задовольняють потреби вірних, отець відзначив діяльність Ради у справах душпастирської опіки та участь у ній 7 конфесій, що провадять свою діяльність при Міністерстві оборони та на місцях.

Безпосередньою душпастирською діяльністю о. Любомир називає військові прощі, які щороку проводить Департамент: до Люрду (Франція) та до Зарваниці, де військовослужбовці та їхні сім’ї мають можливість відчути та пережити присутність Бога у своєму серці, а також більше молитись та пізнати Його протягом прощі.

На завершення отець розповів про ще одну дуже важливу місію священика-капелана – супровід миротворчого контингенту держави у різні куточки світу.

«Ми маємо великі здобутки, бо незважаючи на те, що немає суто військового капеланства – угоди, договору з Міністерством оборони, але ми відправляємо наших священиків на миротворчі місії. Існує вже певна практика, досвід, перебування наших капеланів у Косово і в Ліберії».

Недоліком на цьому шляху о. Любомир вважає недосконалу нормативно-правову базу, оскільки віднедавна можливість поїздки військового душпастиря з українським батальйоном була обмежена. Проте заступник керівника Департаменту військового капеланства вважає можливим на спільних засадах держави та церкви розпрацювати нормативно-правовий документ, який би сприяв перебуванню священика-капелана з українським миротворчим контингентом та гідно представляв Україну в міжнародній спільноті.

http://www.rr.lviv.ua/mp3/pod.factu.coment/302.mp3 – прослухати запис інтерв’ю.

Прес-служба Департаменту військового капеланства