Глава УГКЦ взяв участь у Міжнародній конференції «Юридичний вимір в’язничного служіння»

6 червня 2009 року у Києві Українська Греко-Католицька Церква у співпраці з Державним департаментом України з питань виконання покарань, Міжнародною католицькою комісією в’язничної душпастирської опіки (ICCPPC) та Християнською міжконфесійною місією тюремного служіння провела Міжнародну конференцію “Юридичний вимір в’язничного служіння”. Серед учасників конференції щодо стану законодавства європейських країн для забезпечення гуманізації у пенітенціарній сфері були присутні керівництво Держдепартаменту, члени громадської ради Держдепартаменту, представники пенітенціарного душпастирства європейських країн, члени правління Християнської міжконфесійної місії, юристи.

У цій важливій міжнародній події взяв участь Блаженніший Любомир, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький. На відкритті конференції у залі Колегії Держдепартаменту Глава УГКЦ зокрема, сказав: “Усі ми є грішники, хоча тільки малий відсоток є злочинцями. Стан правосуддя в Україні є дуже проблематичний і це є поважною трудністю для нашого суспільства, але мета цієї конференції віднайти розв’язок можливо і далеко важчої справи, а саме ставлення кожного з нас до злочинця, який став в’язнем, відбував свою кару й остаточно повертається на волю”. Тоді Блаженніший Любомир висловив позицію УГКЦ щодо плекання соціальної солідарності, відповідальності, справедливості та милосердя у питаннях суспільної моралі та правосуддя. Він подякував керівництву кримінально-виконавчої системи за сприяння Церкві у служінні громадянам, що через обставини опинилися немов на узбіччі суспільства.

Модераторами конференції були митрофорний протоієрей Олекса Петрів, керівник Секретаріату Верховного Архиєпископа, та Олександр Свєтлак, начальник управління соціально-виховної та психологічної роботи Департаменту. На конференції прозвучали листовні привітання від імені Апостольського нунція в Україні, від Міністерства юстиції України. Про стан кримінального правосуддя у Центральній і Східній Європі доповідали члени робочої групи Міжнародної католицької комісії в’язничної душпастирської опіки (ICCPPC) “Area Juridica”, яку очолює монсеньйор Хосе Сесма, директор Департаменту пенітенціарного душпастирства Іспанської єпископської конференції (Іспанія), священик Олександр Добродєєв, завідуючий Сектором федеральної системи виконання покарань РФ від Синодального відділу Московського Патріархату щодо взаємодії зі Збройними Силами та правоохоронних установ (Російська Федерація). Василь Кощинець представив сучасний стан кримінально-виконавчої системи в Україні та кроки щодо суттєвої гуманізації пенітенціарної сфери, завдяки кращому забезпеченню прав ув’язнених та засуджених у співпраці з духовенством Церков в Україні.

Від офіційних державних органів України та громадських організацій виступали:

Юрій Решетніков, голова Державного комітету у справах національностей та релігій,

Геннадій Друзенко, віце-президент Інституту європейської інтеграції; юридичний радник Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції,

Олександр Заєць, голова Правління громадської організації „Інститут релігійної свободи”. Вони висловили свої бачення того, як Церква впливає на формування пенітенціарної політики держави.

На конференції виступив також Сорен Джонсон, Віце-президент Міжнародної асоціації тюремного служіння (США). Він представив плоди програм правосуддя надолуження та примирення, які провадить організація.

Про параметри взаємодії з Держдепартаментом розповів Юрій Васильчук, виконавчий директор, та члени правління Християнської міжконфесійної місії тюремного служіння. Серед головних проблем вони висловили потребу правового забезпечення можливості громадян України отримувати безперешкодну опіку душпастиря у часі попереднього ув’язнення.

Підсумував роботу диякон Гайнц Пітер Ехтермайер, закликавши усіх представників держави та Церков до продовження співпраці у реформуванні кримінального правосуддя для збереження гідності людини незалежно від обставин.

Повідомив диякон Костянтин Пантелей,

референт УГКЦ для пенітенціарної системи України

Додаток:

Резолюція Міжнародної конференції

“Юридичний вимір в’язничного служіння “

(Final Declaration of the Conference “Prison Ministry – Area Juridica”).

Зіштовхуючись з проблемою насильства та криміналу, ми усвідомлюємо необхідність різних видів реагування, у тому числі й ув’язнення, як останнього засобу. Проте, ми підкреслюємо, що в’язниці – не мають ставати «вмістищами гріха», або складовою частиною великих промислових комплексів, де інтереси відповідної індустрії ставляться вище реальних суспільних потреб. Адже більш за все ризик позбавлення волі загрожує бездомним, душевнохворим, представникам меншин – найбіднішим людям, які стають “офірними цапами”.

Ми стверджуємо, виходячи зі свого професійного досвіду, що у в’язницях знаходиться занадто багато людей і часто проводиться дуже витратна політика спорудження нових тюрем, потужностей замість того, щоб шукати альтернативні, конструктивніші й, у визначених випадках, дешеві засоби забезпечення справедливості.

Ми вважаємо виправне правосуддя та примирення між жертвою та злочинцем у будь-яких формах, де це тільки можливо, прийнятним, співзвучним посланню надії шляхом правосуддя, укладеним у Біблії.

Ми вважаємо неприпустимим застосування смертної кари та відкидаємо правомочність насильства і різних актів жорстокості стосовно утримуваних в тюрмах.

У той сам час ми хочемо засвідчити нашу солідарність з тими представниками пенітенціарної служби, що виконують свій обов’язок сумлінно та з належним дотриманням прав людини, й закликаємо їх підтримати наші зусилля щодо гуманізації ситуації у в’язницях.

Ми переконані, що засуджені на довічне ув’язнення повинні мати надію на можливе помилування.

Ми бачимо становище молоді, що часто через безробіття чи під впливом дурного впливу піддається ризику стати на шлях злочинності та насильства. Ми пропонуємо компетентним владам створити для молоді сприятливі соціально-економічні умови.

Ми закликаємо Церкву стати пророчим голосом на захист прав і гідності ув’язнених, що не мають свого власного голосу. Вони – брати і сестри, покутувані кров’ю Христа. Ми волаємо до всіх Єпископів помісних Церков підняти пасторську роботу у в’язницях і призначити достатню кількість тюремних служителів Церкви – як священиків, так і мирян, готових до несення цієї служби.

Ми хочемо висловити надію на те, що все більше християнських громад усвідомлюють свою відповідальність за долю своїх братів і сестер у в’язницях. Ми сердечно дякуємо усім християнам і людям доброї волі, хто розділяє наші устремління та підтримує наші ініціативи.

Ми вимагаємо належної поваги до незалежності судової влади, що є обов’язковою для нормального функціонування юридичної системи.

Ми запрошуємо всіх людей доброї волі розвивати і поглиблювати своє уявлення про причини злочинності та криміналізації суспільства, як брак моральної відповідальності та соціальної солідарності. У цьому зв’язку ми звертаємося до працюючих у засобах масової інформації, бо нам часто приходиться шкодувати про дефіцит відповідальності.

За матеріалами: http://www.ugcc.org.ua/