Кримське

До Кримського приїхали військові капелани УГКЦ

Минулої ночі вибухи було чути вздовж траси Бахмутка, повідомили в прес-службі Луганської обладміністрації. Обстріли велися у напрямку Кримського. Там в оточення з українськими військовими потрапили і мирні жителі. Зараз у село веде одна дорога, якої немає на картах.

Це єдина дорога, яка з’єднує Кримське з територією, що підконтрольна Україні. Саме по ній у село доставляють гуманітарну допомогу та пенсії. Місцеві жителі називають цей шлях – дорогою життя.

Добиратися до села доводиться по бездоріжжю. Це небезпечно – місцевість постійно обстрілюють. У Кримському вже кілька місяців немає світла, газу і води. Електрики працюють прямо під кулями.

“По ідеї сьогодні повинні дати по цій лінії у Кримське. Давненько вже не було”, – коментують ситуацію.

У Кримському не вцілів жоден будинок. На вулицях – десятки снарядів, що не розірвалися. Більшість жителів із села поїхали. У тих, хто залишився, шанс вижити – один. Дочекатися, коли привезуть гуманітарну допомогу.

“Гуманітарку привозили, ну а що гуманітарки, так по 200, по 300 грам, цукру по дві склянки, олії грам по 150, ну а пенсію регулярно, щомісяця привозять”, – говорить житель Кримського Петро.

Обстріли в Кримському не вщухають і зараз.

“Бувають періоди спокою, це може бути година, півтори, півгодини, але після того знову починається напружена обстановка. Тобто супротивник має перед собою мету – заволодіти територією, якою він раніше володів, відбити нас звідси. Ми завдання наше знаємо – землю утримати”, – каже боєць Нацгвардії України Василь.

Кримське

Тут позиції українських військових за кілометр від противника. Його диверсійні групи постійно провокують солдатів на бойові зіткнення.

“Танчик у них працює щодня, тобто він виходить на певну позицію, вони вже вибрали собі певну позицію, тому що наша артилерія не працює, ми не маємо права працювати, відпрацьовує кілька пострілів, і ховається там”, – каже боєць Нацгвардії України Ігор.

Уперше за кілька місяців до солдатів дісталися священики. Привезли обереги, які для військових робили діти по всій Україні.

“Їм головне – присутність, вони приходять на розмову, вони не сповідаються. Буває так, що приходять вночі, просто важко на душі, їм хочеться комусь висловитися, приходять до мене, я вислуховую їх”, – каже капелан отець Данило.

У Кримському залишаються близько 300 жителів. Їхати відмовляються. Разом із військовими сподіваються, що війна незабаром закінчиться.

Сегодня