В день Благовіщення ув'язнених жінок та неповнолітніх було поздоровлено зі святом

7 квітня 2013 року волонтери Віра Гусєва та Аліна Грабар у супроводі капелана Костянтина Пантелея привітали зі святом Благовіщення ув’язнених жінок та неповнолітніх, включно з тими, що знаходяться у медичній частині під вартою у Київському слідчому ізоляторі. Відома поетеса Віра Гусєва протягом кількох років працює у службі листування з ув’язненими жінками. Аліна Грабар відвідує неповнолітніх у Прилуцькій виховній колонії. Обидві беруть участь у волонтерському служінні громади Св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Обхід камер тривав 7 годин.


Візити до жінок та неповнолітніх від камери до камери були справжнім духовним спілкуванням без поспіху, із переживанням людяної зустрічі. Священик мирував і казав слово проповіді. Аліна Грабар роздавала подарунки. Віра Гусєва читала релігійну лірику, яка полюбилася жінкам.
Від останньої зустрічі у січні деякі напам’ять декламували уривки з її поезій. Цього року Богородичне свято співпало з Хрестопоклонною Неділею. Свято Воплочення Божого Слова і вшанування Хреста, що для віруючих став деревом Життя. “Нас дуже чекали. Богословське значення календаря, який ув’язнені переживають за ґратами, є знайоме та зрозуміле, – говорить в інтерв’ю о. Костянтин, – але головне у цих зустрічах і коротеньких проповідях – підтримати в ув’язнених усе людяне, усе правдиве й допомогти відрізнити святкові дні від тюремних буденних.”

На пожертви загальною сумою 600 грн. було придбано 75 кг. яблук, які допомогли розфасувати жінки з господарської обслуги. Крім того ув’язнені отримали хрестики, молитовники, релігійні часописи.


І на завершення один вірш з релігійної лірики Віри Гусєвої:

Лежала ракушка на дне.Она спала.
Песком и мулом грязным обросла!
Красавицей её не назовёшь,
И глядя на неё, ты всё поймёшь!
Подводный мир очень красивый,
Дельфин проплыл – какой он милый!
Косяк мальков цветных мелькает,
И ракушку никто не замечает!
Ведь, кто она и кто они!?!
Вот так тянулися все дни!
Но вот приплыл с ножом рыбак,
Он жемчуг был искать мастак.
Раскрыл он ракушку,ну,что сказать!
Такое чудо не мог он предсказать!
Огромная жемчужина там находилась,
Вся рыбья стая красе той поразилась!
А ведь и в жизни так бывает
Жемчужину под ракушкой – не замечают!
Нам Господь талант даёт!
И в нас жемчужина живёт!
Как ракушки, стоит ли открыть,
Красивая жемчужина сверкает и блестит.
Щедрость, верность,доброта –
Вот для Бога красота!
******
Господь печали не приносит!